Особливості звернення до Європейського суду з прав людини

Судова влада в Україні стоїть на захисті прав, свобод та інтересів своїх громадян. Для забезпечення повного та всебічного розгляду справи, прийняття юридично правильного і справедливого рішення національне законодавство містить норми, які дають можливість переглянути рішення, прийняте судом першої інстанції, тобто суду, до якого Ви звернулися вперше.

Оскаржити судове рішення можна в апеляційному суді та суді касаційної інстанції. Також процесуальним законодавством передбачено процедуру перегляду справ за нововиявленими обставинами. Якщо ж Ви пройшли усі можливі інстанції в Україні і вважаєте, що прийнятим рішенням чи діями держави було порушено одне або ж декілька Ваших прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод Конституція України передбачає право звернення до Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) було створено у 1998 році і знаходиться він у Стразбурзі (Франція). Згаданий міжнародний судовий орган утворювався з метою розгляду заяв, поданих особами, котрі скаржаться на порушення своїх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод або ж її ще називають Європейською Конвенцією з прав людини була ухвалена ще у 1950 році у Римі, Україною ж була ратифікована 17 липня 1997 року із відповідними заявами та застереженнями.

На початку ми зауважили, що право звернення громадян України до Суду передбачено Основним законом нашої держави, але як саме подати заяву до Європейського суду? Далі ми б хотіли роз’яснити відвідувачам сайту на що потрібно звернути увагу при заповненні формуляру заяви, для того щоб Ваше звернення було ефективним, адже Європейський суд з прав людини не дає можливості виправити помилки та додатково подати перероблену заяву, на відміну від національних судів.

Спочатку Ви повинні перевірити чи маєте Ви взагалі право на звернення до Суду. Тут треба звернути увагу на декілька моментів, а саме:

– Суд розгляне вашу заяву лише в тому випадку, якщо у ній ідеться про порушення одного або ж декількох прав, закріплених у Конвенції чи Протоколах до неї;

– порушенням права має бути завдана істотна шкода і воно має стосуватися безпосередньо заявника;

– «належним відповідачем» у такій заяві буде держава, яка ратифікувала Конвенцію чи певний Протокол до неї;

– подія або ж факт, які є предметом Вашої заяви повинні мати місце після ратифікації конкретною державою Конвенції чи Протоколу до неї;

– іще однією важливою умовою є те, що Ви маєте використати всі можливі засоби захисту на національному рівні.

У кожному конкретному випадку це будуть різні органи. Наприклад, нормами нового КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку. Главою 32 КПК України «Провадження в суді касаційної інстанції» не передбачено можливості оскарження такої ухвали в касаційному порядку, тому останньою інстанцією на національному рівні в такому випадку буде відповідний апеляційний суд. А от вирок суду підлягає оскарженню як в апеляційному, так і в касаційному порядку, тому щодо вироку суду, останнім способом захисту буде рішення суду касаційної інстанції;

– також не варто забувати про строки подання заяви до Суду. На даний час діє норма, якою встановлено, що до Суду можна звернутися із заявою протягом 6 місяців з дня винесення остаточного рішення національним органом. Хочемо звернути Вашу увагу, що 20 червня 2014 року у Стазбурзі Міністр юстиції України П.Д.Петренко підписав протоколи №15 та №16 до Конвенції. Протоколом №15 передбачено скорочення строків звернення до Суду з 6 до 4 місяців. Поки що Протокол не набрав чинності для України, тому продовжує діяти правило «шести місяців».

Перевірити всі ці критерії Ви звісно можете і самотужки, але це забере у Вас досить багато часу та зусиль, адже лише кваліфікований спеціаліст зможе швидко та якісно розібратися у Вашій ситуації та ретельно все перевірити.

Правову допомогу при звернені до Європейського суду з прав людини і юридичний супровід Вашої справи у Суді можуть надати професійні юристи групи у місті Черкаси, офіси яких знаходяться за адресою вул.Університетська 33, оф.4 та вул.Гагаріна, 77, 1 поверх (навпроти ТЦ «Гранд-Маркет»).

Коли всі вище перелічені моменти перевірено, можна переходити до заповнення формуляра заяви, зразок якого можна знайти на офіційному сайті суду. Давайте пройдемося по процедурі заповнення заяви. Для зручності розіб’ємо її на пункти.

1. Мова якою буде складатися заява. Спочатку можна роздрукувати формуляр українською мовою і українською його заповнювати. Адже Правилом 34 Регламенту Суду передбачено можливість спілкування із Судом при подачі індивідуальної заяви офіційною мовою будь якої із держав, що ратифікували Конвенцію (тобто можна використовувати мову держави проти якої Ви подаєте заяву). Але така можливість надається лише при зверненні до Суду будь-якої приватної особи, неурядової організації або ж групи осіб. А у випадку, коли одна держава звертається з заявою до іншої застосовується одна із офіційних мов Суду: англійська або французька.

Як правило, застосування однієї із 47 офіційних мов держав-учасниць Конвенції допускається до моменту вирішення Судом питання про прийнятність Вашої заяви. Після того як Ви отримаєте листа від Суду з повідомленням про те, що Вашу заяву прийнято до розгляду – подальше листування із Судом буде здійснюватися англійською або ж французькою мовою. Проте, у виняткових випадках Суд може дозволити і надалі спілкуватися з ним однією з офіційних мов держав-учасниць Конвенції.

2. Першим розділом у заяві є інформація про заявника. Особливості заповнення цього розділу залежать від того хто саме є заявником: фізична чи юридична особа. Також певні особливості є і у випадку, коли заявник подає скаргу від імені кількох заявників. Якщо порушення стосуються різних фактів то на кожного із скаржників має бути заповнено окремий формуляр заяви.

3. Участь представника у справі. Заповнюючи формуляр заяви, Ви обов’язково повинні вказати особу з котрою Суд буде вести листування. До моменту прийняття Вашої заяви до розгляду це може бути будь яка особа. Як правило, з моменту коли справа для ознайомлення була надіслана уряду держави-відповідача представляти Ваші інтереси повинен адвокат чи практикуючий юрист. Або ж Суд повідомить заявникові коли буде необхідна участь представника у справі. До матеріалів заяви обов’язково додається довіреність. Також, варто зауважити, що на стадії, коли Судом було прийнято рішення повідомити уряд держави-відповідача про справу з метою отримання письмових пояснень Ви маєте право звернутися до Суду із запитом про отримання фінансової допомоги на оплату правової допомоги. Але право на таку допомогу мають лише ті заявники у справі котрих участь представника була визначена необхідною самим Судом і заявник немає достатніх коштів на оплату його послуг.

4. Висока договірна сторона (так у тексті Конвенції називають держав-учасниць). Далі Ви маєте вказати Високу договірну сторону проти якої спрямована Ваша скарга/заява. Як уже зазначалося вище держава-відповідач на момент подачі Вами заяви до Суду повинна ратифікувати Конвенцію чи Протокол і вони мають набути чинності для цієї держави.

5. Викладення фактів. В цьому розділі Ви повинні чітко та зрозуміло викласти всі обставини справи, які мали наслідком порушення Ваших прав. Дотримуйтеся хронології та вказуйте дати.

6. Зазначення порушень Конвенції чи Протоколів до неї. Тут Вам необхідно вказати які саме статті Конвенції чи Протоколів було порушено і зазначити причинний зв’язок між обставинами викладеними у попередньому розділі та порушенням Ваших прав.

7. Обгрунтування використання усіх можливих засобів правового захисту на національному рівні. У цьому розділі формуляра заяви потрібно зазначити «історію рішень» прийнятих по Вашій справі. Конкретно вказати кожен орган до якого подавалася заява/скарга, дата прийняття рішення по справі та його зміст.

8. Предмет заяви.Тут Вам потрібно описати чого Ви бажаєте добитися зверненням до Суду. У статті 41 Конвенції говориться «якщо суд визнає порушення Ваших прав, передбачених Конвенцією чи Протоколами однією із Високих договірних сторін Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію». Тому у цьому розділі Вам також потрібно вказати розумну суму справедливої сатисфакції.

9. Інформація стосовно процедур у інших міжнародних інстанціях. У цьому розділі потрібно надати Суду інформацію про те чи зверталися Ви із заявами з тих самих підстав до інших міжнародних інстанції, обставини розслідування і прийняте рішення.

10. Перелік документів.На окремому аркуші необхідно скласти перелік документів, доданих до заяви, на кшталт додатків до позовної заяви в українському праві. Тут мають бути перераховані усі рішення прийняті на національному рівні та інші документи, які на Вашу думку мають значення для вирішення справи.

Зверніть увагу!!! Подавати разом із заявою до Суду потрібно лише копії документів! Адже у Європейському суді з прав людини не передбачена процедура повернення заяви разом із документами заявникові в разі відмови у її прийнятті. Тому не варто ризикувати і направляти оригінали, тим більше, що такої вимоги перед Вами не ставлять.

11. Довіреність та підпис. Якщо заява подавалася і підписувалася Вашим представником – обов’язково потрібно додати до заяви належним чином завірену довіреність. Якщо заява подавалася Вами особисто не забудьте поставити свій підпис.

Ну от і все, ми пройшлися по кожному розділу формуляра заяви і спробували роз’яснити Вам процедуру його заповнення та подачі заяви до Суду.

Як бачимо процес не простий і доволі клопіткий, але професійний юрист допоможе Вам розібратися у конкретній ситуації і підготує необхідний пакет документів, роз’яснить можливі варіанти результатів звернення до Суду та порядок виконання рішень Суду в Україні, адже це теж не зовсім просто.

Тетяна Жук