Податки: стратегічно спланований напад – ефективний захист

Відносно Товариства, що успішно працює на ринку Черкаської області, органами ДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань взаємовідносин з його контрагентом, у зв’язку з надходженням інформації до податкового органу, яка могла б свідчити про порушення Товариством податкового законодавства. Після вимоги органів ДПІ про надання документального підтвердження, Товариством виявлено відсутність частини документів, про що податковий орган було повідомлено листом та заявлено про необхідність відновлення втрачених документів протягом наступних 90 днів відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового Кодексу України.

Проте, як виявилось пізніше, органами ДПІ вказаний вище лист врахований не був, а позапланова перевірка здійснена без підтверджуючої документації, внаслідок чого дії контрагентів податковим органом розцінено як їх фіктивну співпрацю для проведення грошових сум з метою збільшення податкового кредиту. В результаті перевірки Товариству направлено податкові повідомлення-рішення, складені на підставі актів ДПІ, якими збільшено суму грошового зобов’язання Товариства з податку на додану вартість й нараховані штрафні санкції, а також за платежем з податку на прибуток.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено повідомлення юридичної особи про початок перевірки шляхом направлення відповідного повідомлення рекомендованим листом із повідомленням про вручення, або вручення особі чи її уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки а також повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Копію наказу Товариство отримало із відповідним рішенням про результати перевірки вже після проведення такої перевірки, що вказує на грубо порушення органом ДПІ права платника податків бути присутнім при проведенні перевірки, надати необхідні пояснення та документальне підтвердження господарських операцій, що вивчались під час перевірки.

Окрім того, Товариством в строк, передбачений п.44.5 ст.44 ПКУ, відновлено документацію, що підтверджує господарські операції з контрагентом та направлено їх завірені копії органу, що проводив перевірку, які останній отримав за декілька днів до ухвалення свого рішення, проте абсолютно проігнорував їх, зазначивши в рішенні, що платником податків не було надано жодного документу, в тому числі й підтвердження про їх втрату.

Директором товариства вказані податкові рішення були оскаржені до податкового органу вищого рівня, проте це не дало результату. Тому для підготовки позовної заяви до адміністративного суду Товариством залучено адвоката Людмилу Гриценко, яка окрім подачі позову про оскарження повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов’язання по платежам, вирішила в окремому процесі в іншому складі суду оскаржити дії ДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин Товариства з контрагентом з підстав, передбачених Податковим кодексом Укарїни, норми якого обов’язкові для виконання як для платника податків, так і для податкового органу.

Податковим кодексом передбачено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться у разі надання платником податків документів, якими підтверджуються господарські операції, а в разі відсутності таких документів, інспектор перевіряючого органу зобов’язаний провести виїзну перевірку, та впевнитись особисто у наявності чи відсутності господарської документації. Ці вимоги ПК України не були дотримані органом ДПІ в результаті чого перевірка проведена однобоко, без врахування позиції Товариства, без огляду первинної документації. Неправомірність дій податкового органу полягає ще й у тому, що власне перевірка Товариства була ініційована на підставі акту про проведення перевірки його контрагента та необґрунтовано звинувачено його у порушенні податкового законодавства, тоді як Закон про ПДВ не передбачає в цьому випадку відповідальності платника податків за порушення його контрагентом податкового законодавства, що встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2002 року № 26/9. Адже оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Наданими Товариством документами було підтверджено всі операції, здійснені між Товариством та контрагентом, а також сплачено всі передбачені податкові платежі.

Судом першої інстанції у позові про оскарження повідомлень-рішень Товариству відмовлено з підстав, що Товариством складено Акт про втрату первинної документації з порушенням вимог п.6.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке є спеціальним нормативним актом для органу виконавчої влади, а також в порушення вимог Податкового кодексу України щодо надання первинної документації.

Через декілька днів рішенням тієї ж інстанції було задоволено інший позов Товариства про визнання незаконними та протиправними дій ДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки. Рішенням встановлено, що перевіряючим органом порушено ст.ст.44 75, 78, 79 Податкового Кодексу, а саме неналежне повідомлення платника податків про початок перевірки, чим позбавлено його можливості надати всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку під час проведення перевірки.

Адвокатом відразу ж було подано апеляційну скаргу на рішення про відмову у скасуванні повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов’язання по податковим платежам, з посиланням на рішення про визнання незаконними дій органів ДПІ. В результаті чого апеляційну скаргу було задоволено та скасовано рішення першої інстанції, а також скасовано податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов’язання по податковим платежам.

Таким чином, правильно обрана тактика захисту порушеного права Товариства зіграла свою ключову роль у вирішенні спору. В результаті нами досягнуто поставленої мети та отримано законне та вмотивоване рішення про неправомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки у відносинах з контрагентом та застосування санкцій на підставі неправомірно проведених дій.

Людмила Гриценко, Наталія Соловей