Як було врятувано спадок вчасним виправленням помилки

Робота кожного державного службовця чи посадової особи органу державної влади є важливою та кропіткою. Особливо, коли це стосується заповнення документів чи бланків. Адже помилка в одній літері може призвести до судового процесу.

Саме з такою проблемою зіткнувся громадянин Б., з приводу чого і звернувся до адвоката Гриценко Людмили за правовою допомогою.

Громадянин Б. розповів адвокату, що його справа знаходиться в апеляційному суді. Апеляційну скаргу наш клієнт склав самотужки та подав її до суду першої інстанції в належні строки. Але, будучи невпевненим в своїх доводах вирішив заручитися підтримкою спеціаліста.

Суть справи полягала в наступному. У 1997 році помер рідний брат громадянина Б. – громадянин М, який проживав у будинку усамітнений, сім’ї у нього не було. Оскільки інших родичів крім брата у громадянина М. не було, сільська рада видала довідку, в котрій було зазначено, що єдиним спадкоємцем після смерті громадянина М. є громадянин Б.

Коли громадянин Б. почав збирати документи, необхідні для оформлення спадщини, то виявив, що у частині документів прізвище його брата вказано не вірно з розбіжністю в одну літеру. В сільській раді не звернули на це уваги і без проблем видали громадянину Б. свідоцтво про право на спадщину.

З моменту отримання нашим клієнтом свідоцтва пройшло більше 10 років. У липні 2015 року громадянин Б. отримав повістку до суду та позов про визнання свідоцтва про право на спадщину та державного акта на земельну частку (пай) недійсними. Позивачем виступала 18-річна особа, яка називала себе донькою його покійного брата. За життя громадянин М. не розповідав братові про доньку, тим більше про визнання батьківства.

Позивач пред’явила суду свідоцтво про народження та про визнання батьківства, в яких у графі: «батько» був вказаний – громадянин з прізвищем з різницею на одну літеру, ніж у покійного спадкодавця (рідного брата) нашого клієнта. Позовні вимоги громадянки В. ґрунтувалися на таких доводах:

1) громадянка В. стверджувала, що рідний брат громадянина Б. є її батьком;

2) про наявність спадкового майна громадянка В. не знала, а її дядько, скориставшись її малолітнім віком, оформив спадщину на себе;

3) позивач вважає, що спадщину вона фактично прийняла, оскільки на день смерті батька була малолітньою.

Суд першої інстанції не дослідив усіх необхідних до застосування норм матеріального права, не перевірив достовірність доказів, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Позовні вимоги громадянки В. судом було задоволено в повному обсязі, а саме свідоцтво про право власності на спадщину було визнано недійним та стягнуто з громадянина Б. судові витрати.

Не погодившись із таким рішенням, громадянин Б. подав апеляційну скаргу. Адвокат Людмила Гриценко проаналізувала текст апеляційної скарги і виявила ряд недоліків, пояснила клієнту, що за правилами цивільного процесу відсутня можливість подання повторної чи в новій редакції апеляційної скарги. Тому Людмила Олександрівна запропонувала громадянину Б. викласти доводи апеляційної скарги у формі правової позиції представника. Що і було зроблено.

Завдяки чітко спланованій та детально продуманій лінії захисту адвокат Людмила Гриценко зуміла донести колегії суддів апеляційного суду свою позицію, відстояла її правильність та ефективно захистила майнові права клієнта. І звісно ми всі пам’ятаємо, що апеляційний суд не обмежений доводами, які викладені в апеляції і відповідно ніхто не може заборонити апеляційному суду скористатися доводами, що містяться в правовій позиції апелянта. Рішення суду першої інстанції було скасоване, спадкове майно у вигляді земельної ділянки повернуто його законному володільцю.

Позивачка по справі подала касаційну скаргу. Громадянин Б. знову завітав до адвоката із ухвалою ВССУ та касаційною скаргою. В наданий Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ строк було подано заперечення на касаційну скаргу.

16.03.2016 року ВССУ ухвалив рішення про відхилення касаційної скарги громадянки В. та залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Рішення суду першої інстанції по даній справі було явно неправосудним. Суд застосував норми Цивільного кодексу України, тоді як згідно роз’яснень Верховного суду України, повинен був застосувати норми ЦК УРСР. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги усні клопотання Відповідача (нашого клієнта) про застосування строків позовної давності, безпідставно вважав доведеним факт прийняття спадщини громадянкою В., хоча остання не подала жодного доказу на підтвердження своїх слів. Всі ці доводи потрібно було з самого початку викласти у апеляційній скарзі та належним чином обґрунтувати правовими нормами. Громадянин Б. думав, що самотужки зможе відстояти свої права в суді. Але, як видно із даної ситуації, це виявилося не так просто і фактично неможливо без підтримки кваліфікованого спеціаліста. Участь адвоката Л.О. Гриценко у провадженні в суді касаційної інстанції (у формі складення заперечення) також зіграла важливу роль. Адже в запереченні на касаційну скаргу було чітко описано всі обставини справи, підтверджені належними доказами, наведено вірну правову позицію із законодавства та обґрунтовано незаконність вимог позивача і рішення суду першої інстанції.

Шановні відвідувачі сайту, якщо Ваша справа «зайшла в суд», не намагайтеся самостійно пройти процес. Зверніться до адвоката за порадою, консультацією. Спеціалісти групи «Право» завжди Вас вислухають, підкажуть варіанти вирішення справи та, за необхідності, забезпечать юридичний супровід. Адже, іноді люди приходять до нас із рішеннями судів усіх інстанції, які є безрезультатними. Вивчивши матеріали справи, адвокат пояснює клієнту, що незначна помилка, застосування не тієї норми права або ж не застосування необхідного правового механізму призвело до порушення його прав. Критично та професійно оцінити ситуацію може лише кваліфікований спеціаліст.

Звернутися до нас можна за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 33, офіс 4 та вул. Смілянська, 75, номери телефонів вказані на сайті.

Тетяна Жук