Як протидіяти колекторським компаніям легальними методами

Колектори вкрай рідко вдаються до законного – судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження і т.д. і т.п. Це дає вам шанс.

Незважаючи на законодавчу невизначеність, колекторська діяльність в Україні набуває все більшого поширення, при цьому самі колектори не завжди діють в рамках правового поля. «Події» розкажуть про те, як протидіяти колекторським компаніям легальними методами.

Перевіряйте повноваження колекторської компанії

Відносини між колекторськими компаніями та їх клієнтами (банками, фінансовими організаціями, іншими суб’єктами господарювання) регулюються укладеними між ними договорами: доручення, уступки права вимоги (цесії) або факторингу. Як правило, предметом договору доручення між банком (або іншим кредитором) і колекторською компанією є вчинення останньої певних дій, спрямованих на стягнення проблемної заборгованості: розшук боржника, направлення йому листів-претензій, ведення переговорів і т.д. і т.п. Первісний кредитор передає свої права вимоги за договором іншому кредитору, в даному випадку колекторської компанії. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Виходячи з вищевикладеного, перше, що повинен зробити боржник при зверненні колекторів – вимагати від них підтвердження своїх повноважень і надання документів, на підставі яких вони діють. Обговоримо відразу, відсутність у колекторів доказів їх повноважень зовсім не означає, що боржник звільняється від виконання своїх зобов’язань перед первинним кредитором.

Колекторам заборонено збирати інформацію про фізичну особу

Наступною дією боржника повинна бути звірка розмірів заборгованості. Часто колектори продовжують безпідставно нараховувати відсотки і неустойку за кредитними договорами, які вже припинили свою дію (наприклад, були достроково розірвані первинним кредитором) або після закінчення строку позовної давності. Попросити надати розрахунок розміру заборгованості – цілком законна вимога боржника. Уюбленим методом впливу колекторів є психологічний тиск на боржника і членів його сім’ї: практикуються і нічні дзвінки додому, і дзвінки на роботу, і дзвінки близьким, і листи, що містять відверті погрози, і навіть візити за місцем проживання боржника. У більшості випадків такі дії є незаконнимі. Перш за все, варто пам’ятати, що відповідно до частини 6 статті 6 ЗУ «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Тобто будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов’язані із збором, зберіганням та обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або в суд. Відповідно до частини 11 статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитору, який звернувся з вимогою про погашення споживчого кредиту, забороняється:

– Надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;

– Вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;

– Вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;

– Вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;

– Звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, пов’язаних із споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками;

– Вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;

– Вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу. Як агресивні, зокрема, заборонені такі види підприємницької практики, як здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій; здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача (п.2,3 частини 5 статті 19 цього ж Закону). В разі порушення його прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», споживач має право звернутися зі скаргою в управління по захисту прав споживачів.

Якщо колектори нанесли візит до Вас додому, пам’ятайте, що згідно ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, тому Ви маєте повне право не пускати непроханих гостей у своє житло. Крім того, у відповідності зі ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав человека. Нередко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме ст.182 «Порушення недоторканності приватного життя», ст.189 «Вимагання», ст.355 «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань».

Колектори рідко доходять до суду

Якщо Ви постраждали від таких дій з боку колекторів, звертайтеся із заявою про порушення кримінальної справи в прокуратуру. Слід сказати, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження і т.д. і т.п. Але якщо на Вас все ж подали в суд, є сенс звернутися за юридичною допомогою з підготовки і ведення процесу до фахівця.

Автор: Сергій Скрипка, Події, «Україна кримінальна» cripo.com.ua