Про природу і сутність мирових угод

”Для компромисса не всегда надо менять привычки, чаще достаточно понять и принять, что у других они тоже имеют право существовать”

Автор неизвестен, но чертовски прав;)))

Доброго дня! Як Ваші справи?

В нас все добре, ми не стоїмо на місці, – все ростемо і розвиваємось.

Про що хотілось би розповісти? Сьогодні будемо говорити з Вами про природу і сутність мирових угод.

В загальному понятті, мирова угода — це формальна письмова домовленість сторін судового процесу, що укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов’язків сторін та предмета позову. Це угода, якою сторони замінюють свої спірні зобов’язання іншими, більш для них прийнятними.

В основі будь-якої угоди закладений фундамент компромісу. Як сказав відомий австрійський філософ і соціолог Карл Раймунд Поппер: «Слово «компромисс» вызывает нехорошие ассоциации, однако для нас важно научиться использовать его правильно».

Для наочності та кращого засвоєння «матеріалу для осмислення» маємо бажання поділитися з Вами нашим напрацьованим досвідом з укладення мирових угод. Всі справи (а їх буде три) хоч і мають однаковий позитивний результат, проте є абсолютно різними в контексті – соціального статусу сторін, характеру предмету спору та підстав його виникнення. Перед тим як йти далі, ми маємо зрозуміти: інколи результатом мирного врегулювання спору є рішення суду, інколи – укладення договорів у нотаріуса. Все залежить від конкретної ситуації. В основі нижчеописаних «конфліктів» найкращим варіантом їх вирішення стала (як Ви далі зможете переконатися;))) затверджена судом мирова угода.

Отож, беріть прохолодні напої (погода сприятиме Вашому вибору;)) та влаштовуйтесь зручніше;)

«Стоять на своем часто значит проявлять упрямство. Способность к разумным уступкам — свидетельство здравого смысла» . Першим прикладом у нашому діалозі (до речі, зародження правильного діалогу є першим кроком на шляху до успіху в укладенні миру між сторонами;)) є справа про поділ майна подружжя та визначення умов утримання неповнолітньої дитини. Саме в цій ситуації якнайкраще зображена необхідність врегулювання спору в позасудовому порядку, оскільки тут задіяні інтереси дитини. Тому в даному випадку найкращим компромісом для обох сторін стала сплата компенсації за автомобіль без втручання суду і поділу об’єкту нерухомого майна (тут мова йде про квартиру) шляхом звернення до суду.

Тобто, з урахуванням інтересу кожної сторони частину майна було поділено рішенням суду (в частині поділу нерухомих об’єктів). За решту майна (в т.ч. і автомобіль) домовлялись шляхом переговорів і сплати одній стороні іншою грошової компенсації. Значну увагу було приділено домовленостям стосовно утримання та різностороннього забезпечення неповнолітньої дитини.

Користуючись нагодою, хочемо висловити свою подяку Адвокату Д. Скоромному за співпрацю, автентичні перемовини (інколи до пізньої ночі:))) та пророблену роботу.

«Если волки сыты, а овцы целы, значит бараны легли костьми». Другий приклад укладення мирової угоди мав зовсім інший характеру спору – тут були задіяні і корпоративні права, і земельні ділянки. Враховуючи складність, спір було врегульовано в декілька етапів:

1) укладення договору про відчуження корпоративних прав;

2) поділ майна в судовому порядку.

Усі вищезазначені дії стали результатом бажаної та «довгоочікуваної» мирової угоди сторін, яка максимально відповідає інтересам усіх.

Варто зазначити, що збоку адвокатів було докладено чимало зусиль: неодноразово було змінено перелік позовних вимог обох сторін та перелік «бажаного», оскільки кожен хотів «відкусити шматочок побільше:))». Тільки завдяки тому, що була почута кожна сторона і враховано всі інтереси – укладення мирової угоди стало можливим.

Окрему подяку хочемо висловити адвокатам С. Гончару і Т. Манзар за співпрацю і допомогу в пошуку «спільного інтересу»:)))

«Ты предложила мне на выбор два подходящих тебе варианта, и я выбрал один, подходящий мне. Это и есть компромисс» ;)) . Третій «кейс» відрізняється від попередніх тим, що у спорі був задіяний значно менший обсяг нерухомого майна. Компромісне рішення було побудовано на «можливостях», дотриманому балансі інтересів сторін (ми його назвали «гармонічний баланс»). Особливістю укладення даної мирової угоди став чітко прописаний у ній порядок виконання домовленостей та #алгоритмдій (подальших).

Дякуємо адвокату О.Олененку за професіоналізм та витримку. Ми таки це зробили!;)))

Основною метою, яку ми вкладали в написання цієї статті, було показати наступне: маючи різні вихідні дані (різний вік клієнтів/опонентів, різний характер та склад майна, різний соціальний статус) #моякоманда вдалося знайти «точки соприкосновения» (читати: спільний інтерес;))) в кожному окремому випадку та підібрати «ключ» до вирішення (читати: мирова угода), максимально задовольнивши побажання УСІХ.

Окрему подяку #моякоманда на чолі з Людмилою Олександрівною хоче висловити проекту #Адвокатмайбутнього за те, що допомогли стати ще кращими у такій важливій справі, як «робота з інтересами клієнта». Кожного дня «we are better than yesterday» :)))

Отже, на основі всього вищезазначеного, ми хочемо констатувати:

Зараз укладення мирових угод відповідно до нового ЦПК дозволяє на різній стадії цивільного процесу «вийти за межі» правового спору і врахувати справжній інтерес сторони, який лежить не стільки в площині задач, скільки в площині «справжніх» відносин. Так, безперечно, дочекатися судового рішення було б «безпечніше», але ж мистецтво адвокатури зокрема полягає і в тому, щоб допомогти сторонам «разделить пирог так, чтобы каждый был уверен, что лучший кусок достался ему». Тому, якщо захочете поласувати – ласкаво просимо!;))))

помічник адвоката Тетяна Жук, учасниця КМА ВГО ААУ Олександра Біляєва

Ми вдячні Вам, що дочитали до цієї частини;) Хочемо поділитися ще однією радісною новиною – найближчим часом до Клубу майбутніх адвокатів ААУ (нагадуємо, Людмила Олександрівна є керівником Черкаського осередку;))) планує приєднатися студентка 3-го курсу ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Городнічук Альбіною. Тому, на основі подальшої співпраці в межах роботи КМУ (а також тому, що Людмила Олександрівна #адвокаткреативщик і #меганаставник , а з #моякоманда ніколи не буває нудно;))) представляємо Вашій увазі нову рубрику #голосстудента і на порядку денному – думка про мирові угоди, аби «закріпити матеріал»;))) :

Мирові угоди – це не просто засіб швидко вирішити «конфлікт», це один із інструментів захисту своїх інтересів, що відтворюються у моделі «подвійної перемоги» (англ. «win-win»).

Безпосередньо, важливими принципами є добровільність та самостійність сторін у прийняті своїх рішень. Гнучкість даної форми переговорів допомагає побудувати взаємозв’язок між суб’єктами (навіть із затяжної ворожнечі, де реальним «предметом» спору можуть виступати особисті відносини). Укладена мирова угода вирішує ситуацію з мінімальним грошовими витратами, економією часу та із можливим подальшим збереженням стосунків. Цей метод не тільки дає сторонам відкрити свою волю, але й допомагає об’єктивно відтворити ситуацію «зверху», після якої вичерпується і саме сприйняття конфліктності.

При бажанні сторін вирішити ситуацію якнайкраще, найчастіше стримуючим фактором є сприйняття свого опонента ворогом. Оскільки пам’ятаючи про завдані раніше образи, людині важко налаштувати себе на «побудову моста». Значення конфлікту перебільшується, і тому зрештою з’являється категорична відмова від існування «невласної думки». Таким чином, ми самі перешкоджаємо новим узгодженням, що мають на меті конструктивне рішення.

Пошук та реалізація індивідуальних інтересів – це не закінчений процес. А чи завжди конфлікт є явищем негативним?

Так, конфлікт – це незгода і незадоволення тим, як все влаштовано у даний момент. Емоції та приховані інтереси сторін – це лише верхівка айсбергу, але невидима частина так само реальна та істотно більша. Тому серед неосяжного льодовитого «океану» емоцій надважливим завданням є пошук саме тієї складової частини «конфлікту», яку ми називаємо інтересом. З цього починається креативне проектування діалогу. Такий підхід дає самим сторонам можливість усвідомити цінність, а отже дозволяє індивідуальним поглядам існувати.

Не сприймати один одного з різних берегів, не будувати (мости), а задовольнятися руїнами ЧИ знаходитись «пліч-о-пліч» та шукати ту єдину, спільну мету – обирає сама людина. Необхідно вміти знайти порозуміння, щоб побачити шлях. І якщо двоє загублені серед пустелі «невизначеності» та потребують стороннього втручання, – на допомогу приходить «провідник».

Інструмент у вмілих руках майстра може повернути негативні кути в діаметрально протилежну сторону (позитивну та комфортну площину для всіх суб’єктів) і, що не менш важливо, – стати дієвим та безпечним. За допомогою конструктиву, проаналізованому з юридичної позиції, відшукуються декілька варіантів рішень з подальшим вибором найкращого. Так, мирова угода може бути успішним інструментом у забезпеченні/задоволенні своїх інтересів незважаючи на стадію розгляду спору, якщо прийти до усвідомлення необхідності пошуку інтересу «маленькими кроками назустріч». Як писав Антуан де Сент-Екзюпері: «Научи меня искусству маленьких шагов» …

Застосовування методу на основі «взаємних поступків» дозволяє врегулювати як і сімейні спори з нематеріальними позовними вимогами, так і спори, де предмет спору – матеріальний (тобто може бути оцінений). Великою перевагою для будівництва мостів між людьми стала можливість «виходу за межі предмету спору», «подарована» їм державою у новій редакції процесуальних законів. Підписання даного документу є результатом досягнутого порозуміння та одним із елементів завершального процесу мирного врегулювання спору.

І саме незалежність (неупередженість) медіаційного погляду дозволяє зберегти внутрішній баланс та коректний напрям до забезпечення інтересів через призму Закону та «міст компромісу».

студентка ЧНУ ім. Б.Хменьницького Альбіна Городнічук

Тепер точно все (цього разу;))), ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!;))))