Визначення місця проживання дитини

Визначення місця проживання дитини постає перед батьками складним питанням, а від його правильного вирішення залежить здоров’я і повноцінний розвиток дитини. Переживаючи розлучення батьків, дитина проходить через незаслужене випробування, тому розлучення і діти – два складносумісних поняття.

При правильному підході, спір можливо врегулювати за столом переговорів з укладенням добровільної письмової угоди між батьками дитини. Варіантів мирних угод чимало, а досвідченому сімейному адвокату не складно розставити пріоритети і допомогти батькам прийняти правильне рішення.

Визначення місця проживання дитини після розлучення батьків (або без нього) в примусовому порядку проводиться двома органами – органом опіки та піклування та судом.

Якщо бажання домовлятися відсутнє, то до пошуку рішення залучається третя, незалежна сторона – орган опіки та піклування. За результатами перевірки орган опіки дає свій висновок про переважний місце проживання дитини.

Орган, уповноважений розглядати такі спори, звертає увагу на вік дитини, матеріальне становище того з батьків, хто претендує на спільне проживання з дитиною; розглядає відповідні побутові умови, в тому числі їх придатність для проживання та повноцінного розвитку дитини; ставлення батьків до своїх батьківських обов’язків, віддаленість місця проживання від школи, гуртків та спортивних секцій, в яких зайнята дитина, загальну розвиненість інфраструктури в районі ймовірного проживання дитини.

Ігнорування одним з батьків рішення органу опіки та піклування є підставою для судового примусу. При цьому висновок органу опіки та піклування, як державного представника дитини, є вагомим аргументом для суду.

Якщо суд визначив проживання дитини з матір’ю, це не означає позбавлення батька батьківських прав. Не менш важливим є питання про порядок виховання дитини, у тому числі про способи виховання дитини тим з батьків, хто проживає окремо.

Досвід фахівців групи дозволяє ефективно захищати інтереси батьків і дитини.