«Медіація в праві інтелектуальної власності – доповідь на круглому столі в ЧНУ ім.Б.Хмельницького»

21 травня 2015 року Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького проведено круглий стіл на тему «Наука та інноватика: вітчизняний і зарубіжний досвід», участь в круглому столі взяли науковці, студенти та адвокати.

Адвокат юридичної групи «ПРАВО» Гриценко Людмила Олександрівна виступила в рамках круглого столу з доповіддю «Медіація в сфері інтелектуальної власності», презентацію до якої люб’язно надав адвокат, Президент Асоціації адвокатів України, керуючий партнер ЮК «Чернобай і партнери» – Чернобай Олег Валерійович.

В ході доповіді адвокат Гриценко Л.О. пояснила, що медіація є альтернативним видом вирішення спорів. Специфічність об’єкту інтелектуальної власності полягає у його нематеріальності, у зв’язку з чим, на відміну від об’єкту цивільно-правових відносин, він може мати необмежене коло користувачів. Складність визначення власника об’єкту інтелектуальної власності або кола осіб, що мають право на його використання, полягає у способах доказування, одним із яких є проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. В разі звернення до суду, проведення такої експертизи є обов’язковим та може бути неодноразовим. В результаті, на вирішення питання по суті витрачається значна кількість часу та коштів, адже вартість проведення таких експертизи не є маленькою.

Людмила Олександрівна відзначила основні переваги медіації над судовим розглядом спору, зокрема у сфері інтелектуальної власності. Основними принципами медіації є: конфіденційність, добровільність, незалежність та неупередженість медіатора, гнучкість процедури, формат проведення медіації та повноваження медіатора. Так, шляхом переговорів, в яких сторони конфлікту не завжди вороги чи конкуренти, кожна із них має більше шансів на задоволення власних інтересів з мінімальними витратами шляхом досягнення консенсусу.

Такий вид вирішення питання найефективніше використовується в сучасному правовому світі при вирішенні спорів з питань ліцензування та передачі прав інтелектуальної власності; порушень прав інтелектуальної власності; прав власності на винахід (з моменту створення); авторства на винахід, якщо третя сторона зробила суттєвий внесок тощо.

Обмеженість кола застосування медіації сьогодні полягає у відсутності її правової закріпленості в чинному законодавстві.

У зв’язку з відсутністю нормативного підґрунтя та досвіду у сфері медіації з питань інтелектуальної власності, даний процес базується в більшості випадків на звичаях ділового обороту або запозиченнях досвіду зарубіжних країн, зокрема набувають широкого застосування рекомендації Центру ефективного вирішення спорів Великої Британії.

З огляду на можливості процесу медіації, це досить зручна процедура врегулювання спору, однак, її результат оформлюється за звичай у вигляді цивільно-правового договору, тоді як при вирішенні питання в судовому порядку результат оформлюється судовим рішенням, яке має обов’язковий характер. Таку особливість медіаційних угод доцільно враховувати при їх укладенні а також детально прописувати відповідальність ( в тому числі штрафні санкції) за порушення та/або невиконання умов угоди.

За основу медіації, на думку Гриценко Л.О., можна взяти ідею філософа та психолога Анатолія Рапапорта, згаданого Б.Вербером в книзі «Енциклопедія абсолютних та відносних знань», який в 1974 році сказав, що «найбільш ефективним способом поведінки по відношенню до іншої людини є: 1) співпраця; 2) взаємоповага; 3) прощення». Якщо принцип прощення не завжди можна застосувати до спорів з питань захисту прав інтелектуальної власності, то співпраця і взаємоповага дозволять досягнути компромісу в досудовому порядку швидше та заощадять кошти обом сторонам.

Фотозвіт можливо переглянути у розділі Фото.

Адвокат, член ААУ – Людмила Гриценко